долішній
ДОЛІШНІЙ, я, є. Який міститься або розташований внизу; нижній. Долішній край сукні також був мокрий (Фр., VII, 1951, 119); Недалеко від храму між двома кипарисами статуя Артеміди на високому подвійному п'єдесталі; долішня частина п'єдесталу робить чималий виступ (Л. Укр., І, 1951, 157); То це ж і в тих долішніх дільниць полине сюди люд, як тільки довідається про катастрофу (Ле, Міжгір'я, 1953, 182).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | долішній | долішня | долішнє | долішні |
Родовий | долішнього | долішньої | долішнього | долішніх |
Давальний | долішньому | долішній | долішньому | долішнім |
Знахідний | долішній, долішнього | долішню | долішнє | долішні, долішніх |
Орудний | долішнім | долішньою | долішнім | долішніми |
Місцевий | на/у долішньому, долішнім | на/у долішній | на/у долішньому, долішнім | на/у долішніх |