дома
ДОМА. 1. присл. Те саме, що вдома. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко (Л. Укр., III, 1952, 635); Батько вже дома був, саме обротьку лагодив біля світла (Головко, II, 1957, 135); // У рідному краю, на батьківщині. Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло (Шевч., II, 1953, 23).
@ Не всі дома у кого - те саме, що Не всі вдома (див. вдома). Гутман дивиться на мене, як на людину, в якої не всі дома (Кол., На фронті.., 1959, 44); Як дома - те саме, що Як вдома (див. вдома). Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він поводився, як дома, все знав і вмів (Сенч., Опов., 1959, 4).