домальовувати
ДОМАЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОМАЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. і без додатка. 1. Закінчувати малювати; малювати до певної межі. Сьогодні вона домальовувала ескіз картини, для якої позував Боровий (Грим., Незакінч. роман, 1962, 128); [Ковшик:] Просить [Верба], щоб ти дозволила йому домалювати... (Корн., II, 1955, 257); // перен. Довершувати зображення кого-, чого-небудь (про образ, портрет і т. ін.). В мистецьких колах є такий ходячий вислів: образ героя домальовує його оточення (Вол., Самоцвіти, 1952, 185); Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом. Легенький піджачок і калоші на босу ногу домальовували його портрет (Панч, Синів.., 1959, 14).
2. перен. Уявляти, домислювати що-небудь. Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 155); - Я впізнав його по коню, це був Стратіон - і вже в уяві домалював його образ (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 23); // Давати можливість уявляти, домислювати що-небудь. Німі, мовчазні стіни; вікно угорі, перевите залізними штабами, домалювали йому картину життя... (Мирний, І, 1954, 353).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домальовую | домальовуємо |
2 особа | домальовуєш | домальовуєте |
3 особа | домальовує | домальовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домальовуватиму | домальовуватимемо |
2 особа | домальовуватимеш | домальовуватимете |
3 особа | домальовуватиме | домальовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | домальовував | домальовували |
Жіночий рід | домальовувала | |
Середній рід | домальовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домальовуймо | |
2 особа | домальовуй | домальовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | домальовуючи | |
Минулий час | домальовувавши |