домробітниця
ДОМРОБІТНИЦЯ, і, ж. Жінка, що обслуговує по найму господарство однієї особи або якої-небудь родини; домашня робітниця. - Це у мене домробітниця, приходить удень, порядкує, - таємниче шепнув він (Хижняк, Невгамовна, 1961, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домробітниця | домробітниці |
Родовий | домробітниці | домробітниць |
Давальний | домробітниці | домробітницям |
Знахідний | домробітницю | домробітниць |
Орудний | домробітницею | домробітницями |
Місцевий | на/у домробітниці | на/у домробітницях |
Кличний | домробітнице | домробітниці |