допоювати
ДОПОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОПОЇТИ, ою, оїш; наказ. сп. допій; док., перех. Закінчувати поїти кого-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допоюю | допоюємо |
2 особа | допоюєш | допоюєте |
3 особа | допоює | допоюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допоюватиму | допоюватимемо |
2 особа | допоюватимеш | допоюватимете |
3 особа | допоюватиме | допоюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | допоював | допоювали |
Жіночий рід | допоювала | |
Середній рід | допоювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допоюймо | |
2 особа | допоюй | допоюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | допоюючи | |
Минулий час | допоювавши |