доправлятися
ДОПРАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ДОПРАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. доправляться; док., розм. 1. Настирливо вимагаючи, добиватися чого-небудь. Рештками [землі] ділилися старші зяті. Один молодший зять не доправлявся пайки (Кач., II, 1958, 11); [Другий молодий ткач:] Нас ніхто не жалував, ні бог, ні люди. Тепер же й ми самі свого доправимось (Л. Укр., IV, 1954, 254).
2. Добиратися куди-небудь. - Ми з Лавриком і самі якось доправимось до батька (Вирган, В розп. літа, 1959 262 і)
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доправляюся | доправляємося |
2 особа | доправляєшся | доправляєтеся |
3 особа | доправляється | доправляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доправлятимуся | доправлятимемося |
2 особа | доправлятимешся | доправлятиметеся |
3 особа | доправлятиметься | доправлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доправлявся | доправлялися |
Жіночий рід | доправлялася | |
Середній рід | доправлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доправляймося | |
2 особа | доправляйся | доправляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доправляючись | |
Минулий час | доправлявшись |