дорогоцінність
ДОРОГОЦІННІСТЬ, ності, ж. 1. Дорогий ювелірний виріб. Багдадські халіфи зібрали величезні запаси золота та дорогоцінностей (Іст. середніх віків, 1955, 50); * У порівн. Збираєш, було, ці папери, возиш за собою, як дорогоцінність, губиш десь, і знову через якийсь час обростаєш ними (Вас., Незібр. тв., 1941, 197).
2. Цінний предмет або взагалі все те, що становить цінність для кого-небудь. Ігор приніс показати батькові всі свої дорогоцінності. У скляній банці сиділа жива ящірка, у паперовій коробочці - висохлий чорний жук з довжелезними вусами (Донч., IV, 1957, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дорогоцінність | дорогоцінності |
Родовий | дорогоцінності, дорогоцінности | дорогоцінностей |
Давальний | дорогоцінності | дорогоцінностям |
Знахідний | дорогоцінність | дорогоцінності |
Орудний | дорогоцінністю | дорогоцінностями |
Місцевий | на/у дорогоцінності | на/у дорогоцінностях |
Кличний | дорогоцінносте | дорогоцінності |