дослідник
ДОСЛІДНИК, а, ч. 1. Той, хто займається науковими дослідженнями, вивченням, обслідуванням чого-небудь. Їй хотілось бути.. видатним зоологом, дослідником природи (Донч., V, 1957, 233); Епістолярна творчість, що стосується Лесі Українки, - невичерпна і становить великий інтерес не лише для дослідника, а й для масового читача (Рад. літ-во, 1, 1962, 135).
2. Той, хто провадить досліди, перев. над вирощуванням сільськогосподарських культур, виведенням нових сортів і т. ін. У поліпшенні асортименту і вдосконаленні агротехніки вирощування плодоягідних культур поряд з науковими співробітниками і новаторами колгоспного і радгоспного виробництва активну участь беруть також численні дослідники (Колг. Укр., 2, 1958. 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дослідник | дослідники |
Родовий | дослідника | дослідників |
Давальний | дослідникові, досліднику | дослідникам |
Знахідний | дослідника | дослідників |
Орудний | дослідником | дослідниками |
Місцевий | на/у досліднику, дослідникові | на/у дослідниках |
Кличний | досліднику | дослідники |