доспівати
ДОСПІВАТИ1, ає, недок., ДОСПІТИ, іє, док. 1. неперех. Ставати спілим; стигнути, дозрівати. Пам'ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду (Сос., Так ніхто.., 1960, 49); Доспіли груші соковиті (Уп., Вірші.., 1957, 212); * Образно. Він давно леліє для неї слова, які доспіли в серці (Донч., III, 1956,449); // Ставати готовим для вживання (про страви). Украй зголоднівши, всі принюхувались, чекаючи, коли ж доспіє [борщ] (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 423).
2. перех. і без додатка, рідко. Переслідуючи, наздоганяти, настигати кого-небудь. Пси, донюхавшись, доспіли, Шарпнули муцика, із'їли І посмоктали кісточки (Котл., І, 1952, 181).
ДОСПІВАТИ2 див. доспівувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доспіваю | доспіваємо |
2 особа | доспіваєш | доспіваєте |
3 особа | доспіває | доспівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доспіватиму | доспіватимемо |
2 особа | доспіватимеш | доспіватимете |
3 особа | доспіватиме | доспіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доспівав | доспівали |
Жіночий рід | доспівала | |
Середній рід | доспівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доспіваймо | |
2 особа | доспівай | доспівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доспіваючи | |
Минулий час | доспівавши |