достовірний
ДОСТОВІРНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний. Теми, матеріал для сюжетів своїх п'єс письменник [І. К. Карпенко-Карий] черпав з сучасної йому дійсності та з достовірних історичних джерел (Іст. укр. літ.. І, 1954, 449); - Ти ось послухай, я тобі розкажу один достовірний факт (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | достовірний | достовірна | достовірне | достовірні |
Родовий | достовірного | достовірної | достовірного | достовірних |
Давальний | достовірному | достовірній | достовірному | достовірним |
Знахідний | достовірний, достовірного | достовірну | достовірне | достовірні, достовірних |
Орудний | достовірним | достовірною | достовірним | достовірними |
Місцевий | на/у достовірному, достовірнім | на/у достовірній | на/у достовірному, достовірнім | на/у достовірних |