дострілювати
ДОСТРІЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОСТРЕЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Добивати пострілами підстреленого. - Ой не агітуй, - стогнав поранений. - Роби щось мені або дострель у потилицю, щоб не мучився... (Кучер, Голод, 1961, 77).
2. тільки недок., перех. Витрачати всі запаси для стрільби. Комісар Крига дострілював останні кулі в сонячних зайчиків [на стіні] (Ю. Янов., І, 1958, 107).
3. тільки док., неперех. Досягнути якого-небудь місця випущеною кулею, стрілою і т. ін. - Я хотів дострелити он туди, - сміючись показував пустун рукою вгору (Гончар, І, 1954, 386).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дострілюю | дострілюємо |
2 особа | дострілюєш | дострілюєте |
3 особа | дострілює | дострілюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дострілюватиму | дострілюватимемо |
2 особа | дострілюватимеш | дострілюватимете |
3 особа | дострілюватиме | дострілюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дострілював | дострілювали |
Жіночий рід | дострілювала | |
Середній рід | дострілювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дострілюймо | |
2 особа | дострілюй | дострілюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дострілюючи | |
Минулий час | дострілювавши |