дошукуватися
ДОШУКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОШУКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Наполегливо шукаючи, намагатися знайти кого-, що-небудь. Отак дошукувались, дошукувались винуватого та й плюнули (Мирний, IV, 1955, 247); Німець почав діяти мовчки: всюди зазирав, усе перегортав, чогось старанно дошукувався (Ле, Мої листи, 1945, 223); Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався, дав йому волю (Гончар, Тронка, 1963, 54).
2. Докладаючи зусиль, дізнаватися про що-небудь. Я навчилась не тільки добачувати життєві явища, але дошукуватись їх причин та наслідків (Вільде, Пов. і опов., 1949, 32); - А чи мені на старість кидати замок і їхати в поле правди дошукуватися! (Ле, Наливайко, 1957, 215).
3. тільки недок. Пас. до дошукувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дошукуюся | дошукуємося |
2 особа | дошукуєшся | дошукуєтеся |
3 особа | дошукується | дошукуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дошукуватимуся | дошукуватимемося |
2 особа | дошукуватимешся | дошукуватиметеся |
3 особа | дошукуватиметься | дошукуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дошукувався | дошукувалися |
Жіночий рід | дошукувалася | |
Середній рід | дошукувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дошукуймося | |
2 особа | дошукуйся | дошукуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дошукуючись | |
Минулий час | дошукувавшись |