дражнитися
ДРАЖНИТИСЯ, дражнюся, дражнишся, недок., з ким, з кого і без додатка, розм. Навмисне сердити, злити кого-небудь, викликати гнів у когось; дратувати. Школяр дерся вгору, сів на самому вершку й спокійненько їв ягідки та дражнився з бабусею, шпурляючи кістки додолу та влучаючи бабуню то в лоб, то в ніс (Н.-Лев., III, 1956, 202); - Ах ти, капшук! як ти смієш дражнитись з свого начальства? (Коцюб., II, 1955, 376); * У порівн. Рибку в дзьобику тримає [птах], - Хоч дістань долонею. - Ну, хто більше з нас піймає? - Мов дражнився з Льонею (Біл., Пташ. голоси, 1956. 20); // Передражнювати кого-небудь. - Мамо, чого вона дражниться? - .. пожалілась Оксанка (Тич., І, 1957, 256); Вустимко сидить біля загати у рові під вербами і дражниться з зозулею (Багмут, Опов., 1959, 10).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дражнюся | дражнимося |
2 особа | дражнишся | дражнитеся |
3 особа | дражниться | дражняться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дражнитимуся | дражнитимемося |
2 особа | дражнитимешся | дражнитиметеся |
3 особа | дражнитиметься | дражнитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дражнився | дражнилися |
Жіночий рід | дражнилася | |
Середній рід | дражнилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дражнімося | |
2 особа | дражнися | дражніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дражнячись | |
Минулий час | дражнившись |