дрючок
ДРЮЧОК, чка, ч. Те саме, що дрюк. Там [на причілку] був приставлений на горище товстий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Н.-Лев., II, 1956, 178); [1-й полонений:] Якщо нема у вас зброї - дрюка візьму у руки і буду їх [фашистів] бити. [Половець:] Дрючком багато не вб'єш. Дамо вам автомати (Мокр., П'єси, 1959, 168).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дрючок | дрючки |
Родовий | дрючка | дрючків |
Давальний | дрючкові, дрючку | дрючкам |
Знахідний | дрючок | дрючки |
Орудний | дрючком | дрючками |
Місцевий | на/у дрючку | на/у дрючках |
Кличний | дрючку | дрючки |