дрімотний
ДРІМОТНИЙ, а, е. Те саме, що дрімливий. Поблідли лиця дрімотних людей (Вас.. І, 1959, 187); Протягом багатьох років хвороба нічим себе не проявляє; вірус перебуває начебто в дрімотному стані (Як запоб. Заразн. хвор.., 1957, 73); В дрімотній тиші села чітко вирізняється кожен звук (Коз., Вісімсот.., 1953, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрімотний | дрімотна | дрімотне | дрімотні |
Родовий | дрімотного | дрімотної | дрімотного | дрімотних |
Давальний | дрімотному | дрімотній | дрімотному | дрімотним |
Знахідний | дрімотний, дрімотного | дрімотну | дрімотне | дрімотні, дрімотних |
Орудний | дрімотним | дрімотною | дрімотним | дрімотними |
Місцевий | на/у дрімотному, дрімотнім | на/у дрімотній | на/у дрімотному, дрімотнім | на/у дрімотних |