дубівка
ДУБІВКА, и, ж. 1. Сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м'якушем. Узбецькі дині - то не звичайні дубівки чи качанки (Ле, Міжгір'я, 1953, 300).
2. Плід цієї рослини. Були тут [на баштані] дубівки з шкаралупою, як дубова кора (Донч., VI, 1957, 140); * У порівн. Буйні голови поклали В мішок.., Мов пару гарних дубівок (Котл., І, 1952, 230).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дубівка | дубівки |
Родовий | дубівки | дубівок |
Давальний | дубівці | дубівкам |
Знахідний | дубівку | дубівки |
Орудний | дубівкою | дубівками |
Місцевий | на/у дубівці | на/у дубівках |
Кличний | дубівко | дубівки |