думання
ДУМАННЯ, я, с. Дія зазнач, думати 1, 2. Під час зосередженого думання, під час захоплення будь-якою справою ми не бачимо і не чуємо, що навколо нас відбувається (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 218); Зовсім інша робота писати спомини, там треба інтенсивного і більш-менш постійного напруження пам'яті, систематичного думання (Л. Укр., V, 1956, 394); Ми твердимо, що соціалістичний реалізм не догма, а спосіб думання, відчуття і відображення явищ життя (Рад. літ-во, 1, 1958, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | думання | думання |
Родовий | думання | думань |
Давальний | думанню | думанням |
Знахідний | думання | думання |
Орудний | думанням | думаннями |
Місцевий | на/у думанні | на/у думаннях |
Кличний | думання | думання |