думонька
ДУМОНЬКА, и, ж. Пестл. до думка 1. Минулись дні ті вже, і сплять Веселі молодості мрії, Натомість серденько гнітять Щоденно думоньки смутнії (Манж., Тв., 1955, 134); [Таня (мрійно): ] Буває іноді, Катре, що як налинуть ті думоньки та як підхоплять на крилоньки, та й занесуть-занесу-уть... (Вас., III, 1960,120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | думонька | думоньки |
Родовий | думоньки | думоньок |
Давальний | думоньці | думонькам |
Знахідний | думоньку | думоньки |
Орудний | думонькою | думоньками |
Місцевий | на/у думоньці | на/у думоньках |
Кличний | думонько | думоньки |