дуплавий
ДУПЛАВИЙ, ДУПЛЯВИЙ, а, е. З дуплом або дуплами. Де-де заскрипить журавель, затріщить під напором вітру безлиста, дуплава липа (Фр., VII, 1951, 424); Дорога до головної вулиці вела.. поміж сади з крислатими дуплавими деревами (Чендей, Вітер.., 1958, 253); Стара, дуплява грушка широко розкладала довге гілля (Кобр., Вибр., 1954, 166).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дуплавий | дуплава | дуплаве | дуплаві |
Родовий | дуплавого | дуплавої | дуплавого | дуплавих |
Давальний | дуплавому | дуплавій | дуплавому | дуплавим |
Знахідний | дуплавий, дуплавого | дуплаву | дуплаве | дуплаві, дуплавих |
Орудний | дуплавим | дуплавою | дуплавим | дуплавими |
Місцевий | на/у дуплавому, дуплавім | на/у дуплавій | на/у дуплавому, дуплавім | на/у дуплавих |