душитися
ДУШИТИСЯ, душуся, душишся, недок. 1. Умертвляти себе, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання.
2. Задихатися від нестачі повітря, диму, задушливого газу і т. ін. Хтось вхопив мою голову і мокрою ганчіркою забив уста. Я душився, стогнав, кидався на всі боки (Ірчан, І, 1958, 301); Як душитись в продимленій теплушці чи в прокуреному вокзалі, хіба не краще пройтись по незнайомому місту! (Головко, II, 1957, 534); // Втрачати можливість вільно дихати від кашлю, сміху і т. ін. Я в «ослячій» лавці, обік покараного товариша, душився від плачу (Фр., IV, 1950, 231); Вихованки душились зо сміху, не сміючи пирснути, щоб не викликати лютого гніву матушки (Донч., III, 1956, 22).
3. Налягати, натискувати один на одного. В сінях юрба, душачись до млості, дала панам широку дорогу (Л. Укр., III, 1952, 673); Усі старалися серед натовпу зробити собі якнайбільше місця, незважаючи, що другі душилися, попихаючи один другого (Кобр., Вибр., 1954, 41); Вони [рослини] лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлись на хлів (Довж., II, 1959, 10); // перен. Жити, працювати в тісному приміщенні, в тісноті. Наробили якихось перегородок, помежували людей та й душатьея у тих тісних суточках (Мирний, III, 1954, 247).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | душуся | душимося |
2 особа | душишся | душитеся |
3 особа | душиться | душаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | душитимуся | душитимемося |
2 особа | душитимешся | душитиметеся |
3 особа | душитиметься | душитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | душився | душилися |
Жіночий рід | душилася | |
Середній рід | душилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | душімося | |
2 особа | душись | душіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | душачись | |
Минулий час | душившись |