дідух
ДІДУХ, а, ч., етн. Сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати перед різдвом. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею (Фр., VIII, 1952, 100); Марина внесла до хати сніп пшениці.. і ставить його в куток. Цей сніп називається дідухом (Гжицький, У світ.., 1960, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дідух | дідухи |
Родовий | дідуха | дідухів |
Давальний | дідухові, дідуху | дідухам |
Знахідний | дідух | дідухи |
Орудний | дідухом | дідухами |
Місцевий | на/у дідуху | на/у дідухах |
Кличний | дідуху | дідухи |