дільниця
ДІЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. Центром масово-політичної роботи серед виборців є виборча дільниця (Рад. Укр., 23.1 1954, 1); Тут є велика лікарська дільниця, що об'єднує 13 медпунктів, є лікарня (Вишня, І, 1956, 358); Кожне відділення [цеху] складається з ряду дільниць (токарної, термічної, шліфувальної та складально-пакувальної), які можуть працювати незалежно одна від одної (Наука.., 5, 1959, 4).
2. рідко. Те саме, що ділянка 1. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448); Розвідка донесла про скупчення на цій дільниці ударних військ прориву з танками й авіацією (Кучер, Чорноморці, 1956, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дільниця | дільниці |
Родовий | дільниці | дільниць |
Давальний | дільниці | дільницям |
Знахідний | дільницю | дільниці |
Орудний | дільницею | дільницями |
Місцевий | на/у дільниці | на/у дільницях |
Кличний | дільнице | дільниці |