егоцентризм
ЕГОЦЕНТРИЗМ, у, ч., книжн. 1. Суб'єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. Відкидаючи цинічний індивідуалізм і егоцентризм співців декадансу, він [П. Тичина] високо підносив ідею життєвого горіння в ім'я гуманістичних ідеалів (Поезія.., 1956, 15); Засобами фантастики оригінально розвінчується злочинницька сутність філософії індивідуалізму, егоцентризму в трагедії українського радянського драматурга О. Левади «Фауст і смерть» (Рад. літ-во, 3, 1964, 127).
2. Негативна, хвороблива риса характеру, що полягає в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | егоцентризм | егоцентризми |
Родовий | егоцентризму | егоцентризмів |
Давальний | егоцентризмові, егоцентризму | егоцентризмам |
Знахідний | егоцентризм | егоцентризми |
Орудний | егоцентризмом | егоцентризмами |
Місцевий | на/у егоцентризмі | на/у егоцентризмах |
Кличний | егоцентризме | егоцентризми |