еквайринг
ЕКВАЙРИНГ, -у, ч., фін. Діяльність банку щодо проведення розрахунків з підприємствами торгівлі чи сфери послуг за операції, здійснені тримачами платіжних карток, і щодо виконання операцій з видавання готівки тримачам платіжних карток. // Вид бізнесу, пов'язаний з пластиковими платіжними картками. ** Еквайринг карток – діяльність банківської установи з виконання розрахунків за операціями, здійсненими із застосуванням платіжних карток.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еквайринг | еквайринги |
Родовий | еквайрингу | еквайрингів |
Давальний | еквайрингові, еквайрингу | еквайрингам |
Знахідний | еквайринг | еквайринги |
Орудний | еквайрингом | еквайрингами |
Місцевий | на/у еквайрингу | на/у еквайрингах |
Кличний | еквайрингу | еквайринги |