елегійність
ЕЛЕГІЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. елегійний. У вірші.. відчувається деяка елегійність розповіді, викликана спогадами про минуле (Вітч., 11, 1962, 161).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | елегійність | елегійності |
Родовий | елегійності, елегійности | елегійностей |
Давальний | елегійності | елегійностям |
Знахідний | елегійність | елегійності |
Орудний | елегійністю | елегійностями |
Місцевий | на/у елегійності | на/у елегійностях |
Кличний | елегійносте | елегійності |