елементний
ЕЛЕМЕНТНИЙ, а, е. 1. хім. Прикм. до елемент 1.
2. Який вигот. елементи (у 6 знач.). Виробництво малогабаритних ртутно-цинкових елементів освоїв Єлецький елементний завод (Рад. Укр., 25.11 1965, 1); // Побудований на використанні енергії елемента (у 6 знач.). При елементному способі [обігрівання парників] провідником електроенергії є дріт із сталі, заліза, нікеліну чи іншого металу (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957. 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | елементний | елементна | елементне | елементні |
Родовий | елементного | елементної | елементного | елементних |
Давальний | елементному | елементній | елементному | елементним |
Знахідний | елементний, елементного | елементну | елементне | елементні, елементних |
Орудний | елементним | елементною | елементним | елементними |
Місцевий | на/у елементному, елементнім | на/у елементній | на/у елементному, елементнім | на/у елементних |