емфаза
ЕМФАЗА, и, ж. 1. літ. Підсилення емоційної виразності мови зміною інтонації і застосуванням різних риторичних фігур.
2. лінгв. Напруженість при вимові деяких звуків.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | емфаза | емфази |
Родовий | емфази | емфаз |
Давальний | емфазі | емфазам |
Знахідний | емфазу | емфази |
Орудний | емфазою | емфазами |
Місцевий | на/у емфазі | на/у емфазах |
Кличний | емфазо | емфази |