еміненція
ЕМІНЕНЦІЯ, -ї, ж. (лат. eminentia – перевага, довершеність, досконалість, від emino – підношусь). У католицькій церкві титул єпископів і кардиналів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еміненція | еміненції |
Родовий | еміненції | еміненцій |
Давальний | еміненції | еміненціям |
Знахідний | еміненцію | еміненції |
Орудний | еміненцією | еміненціями |
Місцевий | на/у еміненції | на/у еміненціях |
Кличний | еміненціє | еміненції |