енгармонізм
ЕНГАРМОНІЗМ, у, ч., муз. Прирівнювання і ототожнювання звуків однакових за висотою, але різних за назвою і графічним зображенням. Складні гармонічні утворення, енгармонізм акордів, строго витримане чотириголосся, малорухомий у багатьох місцях бас - все це типові риси професіонального хорового мистецтва (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | енгармонізм | енгармонізми |
Родовий | енгармонізму | енгармонізмів |
Давальний | енгармонізмові, енгармонізму | енгармонізмам |
Знахідний | енгармонізм | енгармонізми |
Орудний | енгармонізмом | енгармонізмами |
Місцевий | на/у енгармонізмі | на/у енгармонізмах |
Кличний | енгармонізме | енгармонізми |