епентетичний
ЕПЕНТЕТИЧНИЙ, а, е, лінгв. Створений шляхом епентези. Приставне (епентетичне) Н у формах родового, знахідного відмінків.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епентетичний | епентетична | епентетичне | епентетичні |
Родовий | епентетичного | епентетичної | епентетичного | епентетичних |
Давальний | епентетичному | епентетичній | епентетичному | епентетичним |
Знахідний | епентетичний, епентетичного | епентетичну | епентетичне | епентетичні, епентетичних |
Орудний | епентетичним | епентетичною | епентетичним | епентетичними |
Місцевий | на/у епентетичному, епентетичнім | на/у епентетичній | на/у епентетичному, епентетичнім | на/у епентетичних |