ждатися
ЖДАТИСЯ, ждеться, недок. 1. Передбачатися в майбутньому. Думала іти в черниці Або вбитись, утопитись, Так жаль маленьких діток стало - Звичайне, мати, що й казать. Та може ждався-таки й зять: Бо вже Катруся підростала (Шевч., II, 1953, 249); Через два тижні ждалося весілля у Якова (Мирний, IV, 1955, 38).
2. безос. Відчувати потребу, необхідність у кому-, чому-небудь; хотітися, бажатися. Тільки ж не так воно сталось, як ждалось (Барв., Опов.., 1902, 237); Йосип, тілько кинув оком на своїх, зразу помітив, що не таку невістку ждалося батькові-матері, не таку сестру брату-братовій (Мирний, IV, 1955, 50).
Не ждатися, безос. - не бажати затримуватися де-небудь, чекати на когось, на щось. Не ждеться діткам, - побігли в клуню: - Де ж наша мама? - скажи, татуню! (Граб., І, 1959, 332); Нам, як кораблям, не ждалось: плисти б на нові причали! (Тич., II, 1957, 239).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ждуся | ждемося |
2 особа | ждешся | ждетеся |
3 особа | ждеться | ждуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ждатимуся | ждатимемося |
2 особа | ждатимешся | ждатиметеся |
3 особа | ждатиметься | ждатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ждався | ждалися |
Жіночий рід | ждалася | |
Середній рід | ждалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ждімося | |
2 особа | ждися | ждіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ждучись | |
Минулий час | ждавшись |