жебрацький
ЖЕБРАЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до жебрак. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Н.-Лев., IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром - торбами, лахміттям (Вас., Незібр. тв., 1941, 206); // Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб.
2. перен. Злиденний, убогий. Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Л. Укр., III, 1952, 740); Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Рад. літ-во, 4, 1957, 76).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жебрацький | жебрацька | жебрацьке | жебрацькі |
Родовий | жебрацького | жебрацької | жебрацького | жебрацьких |
Давальний | жебрацькому | жебрацькій | жебрацькому | жебрацьким |
Знахідний | жебрацький, жебрацького | жебрацьку | жебрацьке | жебрацькі, жебрацьких |
Орудний | жебрацьким | жебрацькою | жебрацьким | жебрацькими |
Місцевий | на/у жебрацькому, жебрацькім | на/у жебрацькій | на/у жебрацькому, жебрацькім | на/у жебрацьких |