животворити
ЖИВОТВОРИТИ, рю, риш, недок., поет. Наповнювати життєвою силою, робити життєрадісним; оживляти. Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Перв., II, 1958, 138); * Образно. Хоч би малесеньку хатину Він [Т. Г. Шевченко] мріяв мати над Дніпром, Щоб у вечірнюю годину Животворить своїм пером Народну душу (Рильський, І, 1956, 360).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | животворю | животворимо |
2 особа | животвориш | животворите |
3 особа | животворить | животворять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | животворитиму | животворитимемо |
2 особа | животворитимеш | животворитимете |
3 особа | животворитиме | животворитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | животворив | животворили |
Жіночий рід | животворила | |
Середній рід | животворило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | животворімо | |
2 особа | животвори | животворіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | животворячи | |
Минулий час | животворивши |