живущий
ЖИВУЩИЙ, а, е. 1. Який зміцнює, підживлює, надає сили, енергії. Дітвора не боїться сонця. Лише дорослі жахаються тої живущої променястої енергії (Досв., Вибр., 1959, 13); Вона [земля] зітхає й шепоче тихо: ..Я багата, родюча, я зберегла живущі соки для насіння, я нагодую всіх, всіх (Ів., Вел. очі, 1956, 101).
2. заст. Живий. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва (Вовчок, І, 1955, 223); // у знач. ім. живуще, щого, с. Те, що живе, існує. - Усе живуще має однакову долю, все, що живе, - мусить врешті померти, - потішає отаман (Коцюб., II, 1955, 151).
Живуща та (і) цілюща вода; Живуща-цілюща водиця, нар.-поет. - вода, що оживляє і зціляє. Думає собі [дівчина]: - Оживлю його [Юрка], коли знайду живущу і цілющу воду (Калин, Закарп. казки, 1955, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | живущий | живуща | живуще | живущі |
Родовий | живущого | живущої | живущого | живущих |
Давальний | живущому | живущій | живущому | живущим |
Знахідний | живущий, живущого | живущу | живуще | живущі, живущих |
Орудний | живущим | живущою | живущим | живущими |
Місцевий | на/у живущому, живущім | на/у живущій | на/у живущому, живущім | на/у живущих |