жига
ЖИГА, ДЖИГА, -и, ж. 1. Середньовічний західноєвропейський смичковий музичний інструмент, близький до фіделя і ребеки. 2. Старовинний англійський парний (у матросів – сольний) танець кельтського походження, пізніше – салонний; найпопулярніший танець в Ірландії та Шотландії; темп від повільного до дуже швидкого (залежно від різновиду); в 17-му ст. увійшов у якості заключної частини в інструментальну сюїту; у Баха і Генделя отримав поліфонічну художню обробку, писався у формі фуги.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жига | жиги |
Родовий | жиги | жиг |
Давальний | жизі | жигам |
Знахідний | жигу | жиги |
Орудний | жигою | жигами |
Місцевий | на/у жизі | на/у жигах |
Кличний | жиго | жиги |