жнив'яний
ЖНИВ'ЯНИЙ, а, е. Прикм. до жнива. Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (Гур., Новели, 1951, 44); //Власт., характерний для пори жнив. Ніч була гаряча, жнив'яна (Н.-Лев., І, 1956, 456); - Встановляться дні жнив'яні і погожі! На мостику [комбайна] буду! На правім крилі! (С. Ол., Вибр., 1959, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жнив'яний | жнив'яна | жнив'яне | жнив'яні |
Родовий | жнив'яного | жнив'яної | жнив'яного | жнив'яних |
Давальний | жнив'яному | жнив'яній | жнив'яному | жнив'яним |
Знахідний | жнив'яний, жнив'яного | жнив'яну | жнив'яне | жнив'яні, жнив'яних |
Орудний | жнив'яним | жнив'яною | жнив'яним | жнив'яними |
Місцевий | на/у жнив'яному, жнив'янім | на/у жнив'яній | на/у жнив'яному, жнив'янім | на/у жнив'яних |