забальзамований
ЗАБАЛЬЗАМОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забальзамувати; // забальзамовано, безос. присудк. сл. Великий полководець [М. І. Кутузов] захворів і помер. Це сталося в польському місті Болеславець у квітні 1813 року. Тут було поховано серце прославленого полководця, а тіло забальзамовано і відправлено в Петербург (Рад Укр., 4.Х 1962, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | забальзамований | забальзамована | забальзамоване | забальзамовані |
Родовий | забальзамованого | забальзамованої | забальзамованого | забальзамованих |
Давальний | забальзамованому | забальзамованій | забальзамованому | забальзамованим |
Знахідний | забальзамований, забальзамованого | забальзамовану | забальзамоване | забальзамовані, забальзамованих |
Орудний | забальзамованим | забальзамованою | забальзамованим | забальзамованими |
Місцевий | на/у забальзамованому, забальзамованім | на/у забальзамованій | на/у забальзамованому, забальзамованім | на/у забальзамованих |