заблювати
ЗАБЛЮВАТИ, юю, юєш, док., розм. 1. неперех. Почати блювати.
2. перех. Забруднити що-небудь блювотою (у 2 знач.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заблюю | заблюємо |
2 особа | заблюєш | заблюєте |
3 особа | заблює | заблюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заблював | заблювали |
Жіночий рід | заблювала | |
Середній рід | заблювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заблюймо | |
2 особа | заблюй | заблюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заблювавши |