забрідати
ЗАБРІДАТИ, аю, аєш і ЗАБРОДИТИ, джу, диш, недок., ЗАБРЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. забрів, забрела, ло; док . 1. Бродячи або бредучи, заходити куди-небудь. Весною, коли спадає вода, забродить туди пастися худоба (Тют., Вир, 1964, 47); Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало (Греб., І, 1957, 69); - Я його бачила, - розказує. -Була я у гаях і забрела дуже далеко, аж туди к чужосільським левадам (Вовчок, І, 1955, 196); До півночі колотився, товкся по місту, як Марко по пеклу, забрів до Максима і Голди (Ткач, Арена, 1960, 115).
@ Забрести в голову - з'явитися в думках. - За ці гроші ми не тільки дві ферми збудуємо, а ще й пекарню. - Пекарню? - схопився від несподіванки Сагайдак і заходив по кімнаті. - Що це тобі забрело в голову? (Кучер, Трудна любов, 1960, 391).
2. Заходити, залізати у воду, іти вбрід. Забродить [Оксана] по кісточки в чисто-прозору воду (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 164); Хлопчик хлюпостався у воді і не звертав уваги на діда, аж поки дід не забрів у воду і не витяг його на берег (Хижняк, Килимок, 1961, 51).
3. тільки док. Піти у воді (під час ловлі риби неводом, волоком і т. ін.). Наймити забрели попід берегом і витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків та жаб (Н.-Лев., І, 1956, 416).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забрідаю | забрідаємо |
2 особа | забрідаєш | забрідаєте |
3 особа | забрідає | забрідають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забрідав | забрідали |
Жіночий рід | забрідала | |
Середній рід | забрідало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забрідаймо | |
2 особа | забрідай | забрідайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | забрідавши |