забріхуватися
ЗАБРІХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм. Далеко заходити в брехні, захоплюватися брехнею; заплутуватися в брехні. Ніколи не брехала [Маланка].., а вже так забріхуватись, се ніколи не було єї [її] звичаєм (Фр., VII, 1951, 86); Дедалі Голохвостий.. більше забріхується, підбираючи аргументи, слова (Минуле укр. театру, 1953, 153); Та він деколи як забрешеться, то й сам не зна, що меле (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забріхуюся | забріхуємося |
2 особа | забріхуєшся | забріхуєтеся |
3 особа | забріхується | забріхуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забріхуватимуся | забріхуватимемося |
2 особа | забріхуватимешся | забріхуватиметеся |
3 особа | забріхуватиметься | забріхуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забріхувався | забріхувалися |
Жіночий рід | забріхувалася | |
Середній рід | забріхувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забріхуймося | |
2 особа | забріхуйся | забріхуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | забріхуючись | |
Минулий час | забріхувавшись |