забіг
ЗАБІГ, у, ч. 1. У спортивних змаганнях - біг на певну відстань. Готувався останній забіг на півтори тисячі метрів. До нього потрапили найсильніші бігуни (Мушк., Чорний хліб, 1960, 113).
2. заст. Притулок, захисток. Шляхта позосталася, удавшися в забіги до кріпких своїх фортець (Сл. Гр.).
3. діал. Ковзкий спад, з якого з'їжджають сани. Казав, не їдь туди, там великі забіги (Сл. Гр.).
4. тільки мн., діал. Старання, зусилля. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | забіг | забіги |
Родовий | забігу | забігів |
Давальний | забігові, забігу | забігам |
Знахідний | забіг | забіги |
Орудний | забігом | забігами |
Місцевий | на/у забігу | на/у забігах |
Кличний | забігу | забіги |
забіга
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | забіга | забіги |
Родовий | забіги | забіг |
Давальний | забізі | забігам |
Знахідний | забігу | забіги |
Орудний | забігою | забігами |
Місцевий | на/у забізі | на/у забігах |
Кличний | забіго | забіги |
забігти
ЗАБІГТИ див. забігати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забіжу | забіжимо |
2 особа | забіжиш | забіжите |
3 особа | забіжить | забіжать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забіг | забігли |
Жіночий рід | забігла | |
Середній рід | забігло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забіжімо | |
2 особа | забіжи | забіжіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | забігши |