завороження
ЗАВОРОЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. заворожений 2. У якомусь величавому супокої, в німому завороженні стоять незвично світлі в інеї вільхи та берести (Гончар, II, 1959, 137).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завороження | завороження |
Родовий | завороження | заворожень |
Давальний | завороженню | завороженням |
Знахідний | завороження | завороження |
Орудний | завороженням | завороженнями |
Місцевий | на/у завороженні | на/у завороженнях |
Кличний | завороження | завороження |