загальновизнаний
ЗАГАЛЬНОВИЗНАНИЙ, а, е. Який дістав визнання всіх. Комуністична партія стала загальновизнаним вождем, вихователем і керівником народу (Рад. Укр., 25.Х 1957, 1); Слухалися його [вантажника Григорія] беззаперечно: видно було, що він і справді начальник, у кожному разі - загальновизнаний авторитет (Смолич, V, 1959, 33); Успіхи мічурінської біології загальновизнані, вони відомі кожному працівникові сільського господарства (Наука.., 12, 1963, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загальновизнаний | загальновизнана | загальновизнане | загальновизнані |
Родовий | загальновизнаного | загальновизнаної | загальновизнаного | загальновизнаних |
Давальний | загальновизнаному | загальновизнаній | загальновизнаному | загальновизнаним |
Знахідний | загальновизнаний, загальновизнаного | загальновизнану | загальновизнане | загальновизнані, загальновизнаних |
Орудний | загальновизнаним | загальновизнаною | загальновизнаним | загальновизнаними |
Місцевий | на/у загальновизнаному, загальновизнанім | на/у загальновизнаній | на/у загальновизнаному, загальновизнанім | на/у загальновизнаних |