загальноосвітній
ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ, я, є. Який дає загальну (не спеціальну) освіту. Великий шлях зростання пройшла радянська загальноосвітня школа (Рад. Укр., 27.IX 1956, 1); // Стос. до загальної освіти. Поширення політичних і наукових знань підносить загальноосвітній, культурний рівень народу (Ком. Укр., 12, 1963, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загальноосвітній | загальноосвітня | загальноосвітнє | загальноосвітні |
Родовий | загальноосвітнього | загальноосвітньої | загальноосвітнього | загальноосвітніх |
Давальний | загальноосвітньому | загальноосвітній | загальноосвітньому | загальноосвітнім |
Знахідний | загальноосвітній, загальноосвітнього | загальноосвітню | загальноосвітнє | загальноосвітні, загальноосвітніх |
Орудний | загальноосвітнім | загальноосвітньою | загальноосвітнім | загальноосвітніми |
Місцевий | на/у загальноосвітньому, загальноосвітнім | на/у загальноосвітній | на/у загальноосвітньому, загальноосвітнім | на/у загальноосвітніх |