загарбаний
ЗАГАРБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загарбати. В місті, загарбаному інтервентами, ..провокатор і шпиг стояли скрізь за спиною (Смолич, V, 1959, 462); Ліса [лісу], загарбаного боярином, стерегли і громадські, і боярські лісничі, між котрими не раз приходило до сварки і бійки (Фр., VI, 1951, 42); // загарбано, безос. присудк. сл. [Русалка Польова:] Уже ж мене пошарпано, всі квітоньки загарбано, всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки (Л. Укр., III, 1952, 232).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загарбаний | загарбана | загарбане | загарбані |
Родовий | загарбаного | загарбаної | загарбаного | загарбаних |
Давальний | загарбаному | загарбаній | загарбаному | загарбаним |
Знахідний | загарбаний, загарбаного | загарбану | загарбане | загарбані, загарбаних |
Орудний | загарбаним | загарбаною | загарбаним | загарбаними |
Місцевий | на/у загарбаному, загарбанім | на/у загарбаній | на/у загарбаному, загарбанім | на/у загарбаних |