загартований
ЗАГАРТОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до загартувати. Нам наказано: Добре гострить лемешів загартовані леза! (Гонч., Вибр., 1959, 22); Це було нове покоління, зовсім не схоже на те, що приходило до інститутів кілька років тому, овіяне вітрами війни, загартоване горем і боротьбою (Загреб., Спека, 1961, 31); Рослини, вирощені з насіння, загартованого змінними температурами, набувають стійкості до короткочасних приморозків і похолодання (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 121).
2. у знач. прикм. Який загартувався, зміцнів фізично або морально, став витривалим. Почесніше їм гинуть без надії, одважно дивлячись суворій долі в очі, як людям загартованим годиться (Л. Укр., І, 1951, 168); Легко сказати; та де їх знайти - Ті загартовані душі, Щоб спромоглися все лихо знести..? (Граб., І, 1959, 389); В кремезному, дужому і загартованому тілі матроса уживалась мужня душа і ніжне серце (Смолич, VI, 1959, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загартований | загартована | загартоване | загартовані |
Родовий | загартованого | загартованої | загартованого | загартованих |
Давальний | загартованому | загартованій | загартованому | загартованим |
Знахідний | загартований, загартованого | загартовану | загартоване | загартовані, загартованих |
Орудний | загартованим | загартованою | загартованим | загартованими |
Місцевий | на/у загартованому, загартованім | на/у загартованій | на/у загартованому, загартованім | на/у загартованих |