загаювати
ЗАГАЮВАТИ, юю, юєш, недок.. ЗАГАЯТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Те саме, що затримувати. - От загаяла, бісова баба! - мовив становий. - А ще кажуть, що в станового немає діла? З однією отакою бабою скілько мороки набралися?.. (Мирний, IV, 1955, 380); Гордій зоставсь над рахунками сам, поспішаючись, щоб не дуже загаяти обід (Гр., II, 1963, 93).
2. Марно витрачати, марнувати (час). Остап метушливо підводиться. Досадою взялося лице. Засиділися за пустими розмовами. Загаяли стільки часу (Горд., ІI, 1959, 208); Ввічливий сигнал пролунав за бузковими кущами, і вона здригнулась від несподіванки, вже картаючи себе за те, що загаяла зайву секунду (Собко, Срібний корабель, 1961, 251); // Заповнювати чим-небудь (час). - Читаємо так собі, з нудьги, - виправдувались люди, - аби чим час загаяти (Вас., І, 1959, 69).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загаюю | загаюємо |
2 особа | загаюєш | загаюєте |
3 особа | загаює | загаюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загаюватиму | загаюватимемо |
2 особа | загаюватимеш | загаюватимете |
3 особа | загаюватиме | загаюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загаював | загаювали |
Жіночий рід | загаювала | |
Середній рід | загаювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загаюймо | |
2 особа | загаюй | загаюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | загаюючи | |
Минулий час | загаювавши |