загилити
ЗАГИЛИТИ, илю, илиш, док. 1. перех. Ударити палицею м'яч, підкидаючи його (при грі в гилку).
2. перех., неперех. і без додатка, перен., розм. З силою вдарити. [Провожатий:] А навіщо ж розбійника посилають з одним чоловіком?.. Що я йому зроблю, коли він якби загилив мене по потилиці, то, мабуть би, і до завтрього не дожив (К.-Карий, І, 4960, 73); - Це [палиця] од собаки. Як загилю, так і не писне. Пішли (Тют., Вир, 1964, 44); Гречка загилив кулаком по столі - чарки брязнули, жінки аж скинулись (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загилю | загилимо |
2 особа | загилиш | загилите |
3 особа | загилить | загилять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загилив | загилили |
Жіночий рід | загилила | |
Середній рід | загилило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загилімо | |
2 особа | загили | загиліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | загиливши |