задок
ЗАДОК, дка, ч. 1. Задня частина (воза і т. ін.); протилежне передок. Прочани поприв'язували вірьовками в'язки сіна на задках повозок і понабивали ним повозки в задках і передках (Н.-Лев., І, 1956, 574); Задок брички; Задок саней.
2. Зменш, до зад 2. На кого ти готував сіль і різав щетину? На ворога? - Ні, на дитячий задок чи спину, бо тобі вже шкода було дати яблука малечі (Стельмах, II, 1962, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задок | задки |
Родовий | задка | задків |
Давальний | задкові, задку | задкам |
Знахідний | задок | задки |
Орудний | задком | задками |
Місцевий | на/у задку | на/у задках |
Кличний | задку | задки |