задражнити
ЗАДРАЖНИТИ, ажню, ажниш, док., перех. 1. Почати дражнити.- -А що, не кинула [Христя шапку]? - задражнив Свирид Мар'ю, тикаючи на неї шапкою. - Ти думаєш, усі такі, як ти? (Мирний, III, 1954, 239).
2. розм. Дражнячи, довести кого-небудь до нестерпного стану, змучити. Пасти задніх Данилу ніяково було - задражнить Харитон (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 430).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задражню | задражнимо |
2 особа | задражниш | задражните |
3 особа | задражнить | задражнять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задражнив | задражнили |
Жіночий рід | задражнила | |
Середній рід | задражнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задражнімо | |
2 особа | задражни | задражніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задражнивши |